Блог пользователя Ключик

Авторський вірш "Білий лебідь"

Білий лебідь кружля над водою
Довго, довго ...
з рання до зорі.
В тій воді він печаль свою,
Свою тугу....
утопить прагнув раз й назавжди.
А цей лебідь є сином той жінки,
Котра сидить одна, край вікна,
У старенькій, пошарпаній хаті,
Що видніє десь там, край села....
В неї серце сльозами омите,
Її очі не бачать землі,

RSS-материал