Бараболя

У темну смугу заведе недоля –
Таке зi мною сталось кiлькакрат --
Тодi iзнов врятує бараболя --
Безцiнний кожен крихiтний карат.

Печена, чи товчена, чи «в мундирi»,
З олєю, цибулею, чи так,
Чи смажена, чи скромно – у гарнiрi –
Завжди у бараболi лiпший смак.

-- «Картоплю» заміняє «бараболя»,
А «ліпший» замість «кращий"? Дивина... –
Зрости у Чернiвцях судила доля,
А мова чернiвцiвська – ось вона...

На Київськiй у лантуху дiрявiм --
Вшанована як головна в сiм’ї...
Голодомор пiслявоєнний краєм
Задiв мене у першi днi мої.

I я сердечно вдячний бараболi.
Несу ту дяку крiзь усе життя...
В руцi – велика, тепла... Їм поволi...
Нехай бiда iде без вороття...
..

Семён, ах, как

Семён, ах, как Вы мне такой нравитесь!!! Вы, оказывается, не только длинные оды своему журФаку пишете... Вы ещё и замечательный лирик!!!

Юрию

Надеюсь, что я и вправду неоднозначный