Дума про славних козаків

За порогами дніпровськими не прохідними
Стояла Запорозька Січ.
Було то єдине місце в Україні,
де панувати стала воля мила.
Були там мужні воєводи, козаками звалися вони,
Не боялися нічого окрім Бога, без жалю били ворогів.
Рубали турків і татар, та це не всі вороги козак, також були нестерпні кляті ляхи.
І розпочали мужні воєводи, які звались козаками війну проти поляків.
Зібралась Рада козаків на той Січі Запорозькій , щоб обрати гідну бути гетьманом людину, мужню та сміливу, яка у бій не побоїться йти.
Та обрали козаки Хмельницького Богдана.
Звернувся новий гетьман до громади мужніх воєвод –
Шановні панове козаки! Рубали ви турків і татар!
Зганяли яничар не чистих з нашої землі!
Та тепер на нашу землю-неньку насіли кляті ляхи католики.
Не згубімо ми землю рідну, не згубімо ми народ, а радше згинемо самі чим ляху віддамо його!
Громада мужніх воєвод здійняла шаблі в гору – це був знак, що вони готові до бою, та всі разом закричали –
Не згубімо ми землю, не згубімо народ!
І почалась війна…Визвольна війна…
Жорстоко розправлялися козаки над шляхтечами.
Були розбиті поляки в першій битві під водами Жовтими.
Майже ніхто із безчесних не вижив під Корсунем.
Як тільки десь лях проклятий забаче славного козака, так чим дужче тікає звідти.
Бо, якщо козак побаче поляка безчесного католика, то вмить відтягне голову своєю шаблею безцінною.
Безжально поляки знущались над народом українським:
гнітили, вбивали, катували,
але це козаки їм не подарували –
вони карали ненависних ляхів, без жалю, без співчуття і болю.
Славні козаки боролися за волю милу,
за землю любиму, за рідний народ та мову єдину!
Шануймо славних козаків!

Как жаль,

San
...чё по украински не бачу! Переведёшь как нить?(Тараса Бульбу, в своё время так увлеченно, вдумчиво читал, что до сих пор помню до мелких подробностей. Интересна эта тема.)

Перевести не

Перевести не трудно, но по-русски дума утратит весь свой коллорит!