Дядя Ваня

Что-то оно какое-то все пластмассовое (как говорит мой знакомый)... Где тут душа? ГДЕ ВДОХНОВЕНИЕ???

-----------------------------------------------------------------------

І чому я глуха? І чому не згадаю?
Чому не замовкне у мені нудьга?
Я руку до лоба собі прикладаю,
А там пустота... А ТАМ ПУСТОТА!!!

І що мені тут залишилось робити?
І я так чекаю не знати чого...
Чи бог не хотів мене просто прибити?
А може і зовсім байдужа йому...

Та це хіба легко? Це хіба тяжко?
Сиди тут і слухай... Крути йому пальці,
Даруй йому замість усмішки натяжку...
І де вона, тиша, куди заховалась?

І слухай як гарно тремтить барабаном,
І пий своє пиво... Терпи... так потрібно...
А може й подохнеш, якщо таким станом
Кого доведеш... Тоді і придушать...

Так просто... так складно... ну його в баню!
Ти пий своє пиво... Стрибай по калюжам...
Згадай Бухару... Згадай "Дядю Ваню"...
Жалій себе знову... І ти просто... ДУРА!

Терпи так

Терпи так нужно.

Зніми свою маску
Адже я хочу знати
Який ти насправді.

(((Арнольд!)))

Мха-ха... вот так...

Дуже і дуже

Дуже і дуже гарно. І що далі - тим більш емоційно. Як на мене - то я б лишила останні три строфи.
Про пиво сподобалося - дрібниця, яка додає виразності.
_______________________________
"Мне бы чуточку мозгов... Моя мама их так вкусно готовит..." (с)

(((Пиво і Дядя Ваня)))

Дякую... Пиво... воно і є пиво))) Мда... Дядя Ваня