Кольорові сни...

Кольорові сни снилися.
Вже давно ми їх не бачили.
Голоси за стіною сварилися
І молитви нічого не значили.

По кімнаті блукають спогади.
Сил нема, щоб зібратись з силами.
Залишились порожні здогади
І сльози Кліо понад могилами.

Сонце стало північним сяйвом,
Як конструктор з частинок зібране.
Ми зіграли б цю п»єсу з драйвом,
Та всі ролі давно розвбрані.

І байдуже якою мовою,
Не з’являйся у сни німфою.
Мертве серце, не те щоб кров’ю,
Не обільється навіть лімфою.

А на кухні пиріг з кавою,
Або, може, чефір з сигаретою...
Те, що книжкою було цікавою,
Зранку стало лише газетою.

І ми не станемо навіть спогадом...
Нам бракує не те щоб часу...
Розстріляй мене своїм поглядом.
Я люблю тебе так.... пластмассово...

Чудово!!!

та ти й сам знаєш моє ставлення до цього вірша... та й до всієї твоєї творчості))))

Возможно, в этом мире ты всего лишь человек, но для кого-то ты - весь мир.
Габриэль Гарсиа Маркес

=)

Безмежно вдячний ;)

у мене тут взагалі душа відпочіває:)))))

Возможно, в этом мире ты всего лишь человек, но для кого-то ты - весь мир.
Габриэль Гарсиа Маркес