Мінливість

Мені не набридло...
І справді, як можна
Мінливість насилу тримати?
Щось зникло... Не страшно...
Ба, навіть цікаво...
Дивлюся - горить теплий вогник...
Чи може я ще десь хапаю повітря,
Так наче втопитись боюся?
Не вмію я плавати,
Що вже тут вдієш?
Але не в воді я - на суші.
Візьму й відпущу цю гнітючу заразу,
Вона не зжере мою душу...
І зовсім не буду давити із себе...
Навіщо? Нікому ж не винна...
Однаково бачать мене всі інакше,
То що ж поміняється зараз?
Для себе я справжня, жива, непідробна...
Чого ж мені цього боятись?
Не пишеться? Добре... Не так це важливо...
Я кожного дня прокидаюсь!
І небо мінливе... Адже це природньо...
Хіба ж я не небо? Хіба ж не безодня?

Останні чотири

Останні чотири рядки дуже сподобались.
_______________________________
"Мне бы чуточку мозгов... Моя мама их так вкусно готовит..." (с)

(((Катюш!)))

Я сама от последних двух торчу))) Ыыыы))) Спасибі)))

(((Перевод)))

Предлагаю ужасный, но дословный перевод))) Всем спасибо, все смеются и аплодируют)))

Мне не надоело
И вправду, как можно
Изменчивость держать насильно?
А что-то исчезло... не страшно
И даже любопытно...
Смотрю - горит теплый огонек...
Или я может где-то еще хватаю воздух,
Будто боюсь утонуть?
Я не умею плавать,
Что тут поделать?
Но ведь не в воде я - на суше.
Возьму и отпущу эту угнетающую заразу,
Она не сожрет мою душу...
И совсем не буду давить из себя...
Зачем? Никому не должна ведь...
Все равно меня видят иначе,
Так что же изменится сейчас?
Для себя я живая, отнюдь не подделка...
Чего же мне тут устрашаться?
Не пишется? Ладно... Не так это важно...
Ведь я каждый день просыпаюсь!
И небо изменчиво... это природа...
Я разве не небо? Я разве не бездна?