ненародженому

У танці пристрасті й кохання
кружляли мрії і тіла,
до її губ його торкання -
так зачиналося життя.

Та грубий світ гріха й пороку
його згубив ще в зачатті
він непотрібний, він - морока
без нього легше у житті.

Дитя сердешне і не знає,
за що так боляче йому,
хіба якусь провину має?
а ще й не жив.Скажіть,чому?!!

цвітуть сади...блищить роса...
а серце жалять ті слова,
слова німі, що з свого світу
кричало матері дитя...

;)

Действительно)) талантливо!!!

:(((((((

Зашел сначала на последний блог - прозрел, потом увидел это стихо - прозрел вдвойне,
Очень сильно написано, у меня аж внутри все сжало. та ще й на рідній мові. Дуже зворушливо