Почуттями граюсь знову (укр.)

Буде краще, якщо...
Ні, не краще... Мабуть, гірше!
Так, можливо...Що з того?
Ти віддала б мені більше,
Та не треба нічогО!

Може, треба? Ні, не знаю...
Бути жертвою кохання?
Воно з' їсть мене і тЕбе,
Не залишить і сліда...

Розриваюсь на частини.
Ти - донька, я - батька син.
Йдуть годинами хвилини...
Вибір є, та чи один?

Прошепчу тобі: "Не треба..."
...Ненароком так сказав.
Навпаки, подумав "треба",
А із "не" чомусь з'єднав.

Легко римою казати...
Кому як, мені не важко.
Хочу дещо розказати,
Та раптово стане страшко...

Почуттями граюсь знову:
Ігри розуму і плоті.
Починаю цю розмову,
А завершити не можу...

Date 14.07.04.

"Вибір є, та чи

"Вибір є, та чи один?" - сильно.... Хоч дійсно, є в цьому щось більш жіноче, та все ж мені подобається...
Остання строфа загнала в печаль... щось настільки знайоме

Дмитро)

Гарний вірш. Навіть рима "треба - не треба" його не псує. Взагалі, мені близкі твої ці думки с приводи "не треба". Хоч воно від чоловіків і дивно звучить, але іноді дійсно починати щось нове трохи боязно. Бо знов потім будуть розчарування і все таке... мдя... якесь замкнене коло)))

складність вибору...

насправді вірно підмічено про "дивність звучання від чоловічого імені" :) багато хто мою лірику сприймає за жіночу, що чоловік не може таке написати. Але і у чоловіків бувають періоди в житті, коли не так вже і легко зробити правильний вибір, а якщо це стосується справжнього кохання, то взагалі буває легше під землю провалитися, ніж розриватися на частини між пеклом та раєм.. Але, все ж таки, мабуть краще, коли вибір який не який є, тут хоча б залишаються шанси на якісь маневри.. або піти у атаку, або відступити.. вибір - складна штука, наче той камінь у дороги.. але на відміну від казок, ми не знаємо що нас чекає якщо піти на ліво, або на право..