ПОСЛЕДНЯЯ иллюзия

Что-то мне это все совсем не нравится... Конец иллюзии? Но эта иллюзия так долго держалась...
и так мало... Ее еще чуть осталось... Совсем капелька... Как секундная стрелка, которая добегает
до 12 во второй раз... Жду с нетерпением и разочарованием... Я вижу, ты совсем другой... И ты мне перестаешь нравится. Но была ли это дружба? Несомненно... Я о тебе заботилась, хоть ты и дурак... Но твоим поступкам есть обьяснение... Это просто у меня зрение меняется... Видимо, что-то с хрусталиком... или просто поднявшаяся пыль постепенно оседает... все стает на свои места... И я опять остаюсь одна со своими мыслями... Надо кого-то повстречать... Чтоб была другая иллюзия... А потом снова... и снова... А как иначе? А иначе никак... Вообще никак... Хорошо хоть есть одно но... всегда находится замена... всегда... просто надо научиться... играться с иллюзиями... нельзя, чтоб они игрались мной... больно жестоко получается... Надо же... А так хотелось, чтоб это было надолго... Иллюзии... Как же я их ненавижу...

И всё же мне ещё

И всё же мне ещё больше нравится эта вещь. То, что повыкидывала, я уже успел сохранить у ся на компе. А чё я ругаться на тя начал?

Ты знаешь,

Ты знаешь, очень не люблю, когда меня унижают, или оскорбляют... А то, что ты сохранил, дело твое... Какая тебе от этого польза?

На комп'ютері чи на папері
Залишились байдужі слова
Хтось промив мені мозок... ось двері
А за ними зогнилі дрова

Там під ними валяється думка
Очевидно занадто слабка
Її суть колись витерла гумка
А слова всі розмила вода

Я невміла суддя, оніміла підсудна
Зав'язався на вузол язик
Зала суду - провалля... тут брудно
Звідусіль чути насміх і крик

Я присяжна, я винесу вирок,
Понесу покарання... за що?
Я протерла папір аж до дірок
Я писала завжди абищо...

Я ледащо, нездара... даремно
Ви хвалили й лестили мені
Все було так глибоко й проблемно
І здавалось це все увісні

І слова розтинали цю тишу
Та попадали каменем вниз
Може щось вони вам і залишать
Доведуть кого може до сліз

Та мені по цимбалам як буде
Я не можу сказати одне
(Всі слова, що вже були раніше
Це старе і засохле лайно)

Я не виражу цього ніколи
Воно буде давити мене
Я дивлюся на себе і бачу
Що ніколи воно не мине

не доганяю..

хотів написати комент на ілюзії, а як прочитав цього вірша, дак і з голови все вилетіло. Це твій??? Дуже гарний, емоційний! А що тут взагалі сталося, я так почитав, усі кудись збирались тікати, якась революція пройшла чи що? Невже це із-за нещасних матюків? Я тут тільки 3 дні, нічого не розумію, наче відстав від життя.. бачу, щось навколо відбувається, а що, не доганяю... може воно і краще..

Негарно читати

Негарно читати чужі комменти... Але тобі я пробачу... Я просто трохи погризлася з Дрю... Але все гаразд...
Дякую за похвалу... Цікаво, що б ти написав у відповідь на запис...

болюча тема

взагалі я коменти чужі ніколи і не читаю, просто дуже в очі вірш кидався. зацікавило. а на запис вже важко щось відповісти. на жаль першу емоцію швидку перебив вірш і замінив її іншою. іллюзії для мене - це окрема велика болюча тема, на обговорення якої потрібно немало часу.. тому краще промовчу

Якось іншим

Якось іншим разом))) Якщо буде можливість... Наразі бувай... Треба бігти на пари((((( Було приємно поспілкуватися...

па-па

взаємно)) бувай.до зустрічі.

Не правда - я не

Не правда - я не ображав тебе. Так сталось. Мене просто дійсно трохи... навіть трохи більше, ніж трохи.... до того ж вчьора... а яка вже різниця?.. тільки я не хотів тебе образити. Пробач, а? Я, правда, не хотів.

Думай як

Думай як хочеш... Пробачу, не пробачу... Це вже не настільки важливо.... Я йду і все... Я сказала, значить зроблю... До речі, ти не знаєш, якщо я дуже гарно попрошу в модерів та адмінів, вони мене ліквідують звідси?

Не йди, будь

Не йди, будь ласка. Я принижуюсь. Не треба. Що зробити, щоб ти не пішла? Навіщо тобі йти? Я сам сьогодні бажав піти... тому і вийшла вся ця гидота.... пробач, будь ласка.... тільки не йди.... я так завжди чекаю твОїх нових записів.... цього більше не буде - обіцяю.... не треба, Надюха.... я винен - просто занесло дуже... Вибач!

Ну як це навіщо?

Ну як це навіщо? Що ж я пообіцяла, а тепер відмовлюся від своїх слів? (хіба що створю ще один запис, але тупо з матюків, як думаєш покатить?)

Але ж кому

Але ж кому пообіцяла? Зараз на сайті самі москалі. Вони - не в борщ взагалі. Тобто їх і нема тут. А я нічого не чув. Киця, так навіть краще. Потім викинешь нові вірши. Знаєшь, скільки разів ми тут всі через це проходили. Ну, майже всі. Не йди. Мені так файно з тобою патякати. Прошу тебе.

Москалі? Оце

Москалі? Оце мене завжди вбивало... Одна половина (по-батькові) усі українці, а друга (по матері) всі росіяни... А я тоді хто? Як ви нас називаєте? Кацапи? Чи як? СОБІ ПООБІЦЯЛА!!!

Собі можно

Собі можно збрехати. Погодься, ми всі завжди так робимо. Ну.... куміре.... не можно так з офіційними.... у кожної людини до фіга прорахунків... тим більше, я - придурок... це все, що я наговорив, не тебе стосувалось.... правда.... в мене дах просто трохи з"їхав.... або і не трохи навіть.... пробач....

можнА, а не

можнА, а не можно))) Знаєш, чому я образилась? Я навіть не те що образилась, я просто зрозуміла... що ти читаєш оці мої записи лише тому, що вони для тебе веселі... "Даже не улыбнулся ни разу" отаке пам'ятаєш? Це мене і наштовхнуло... Тобі хочеться посміятися? Читай анекдоти...

Ти дурна, чи що?

Ти дурна, чи що? В них є іронія. Ти вважаєш, що я реготав з твого першого запису? Я не реготав. А те, що я скаав, мав на увазі, що посміхнутися можнААА. Це різні речі. Їх важко передати в неті. Ти хоч розумієшь, що я - дійсно - обожнюю твої записи. Щоб пореготати? Киця, щоб пореготати я сам можу написати. Ти - чудо. (тільки не пиши, що правильно "диво"). От і все. А те, що я наговорив.... мене просто задовбали.... у тебе ж теж таке буває... ти мусиш мене зрозуміти.... ми ж друзі....

А з останньої

А з останньої твоєї речі я взагалі не посміхався. Мені сумно було. Тому що речь була .... классна.... я не знаю, як це по-нашому сказати - отвсейдушевная.... І даремно ти вважаєш, що я ржав над твоїми поглядами на життя. Це - безглуздя. Мені навпаки дуже близкі твоїї відчутття. Бо інакше я б іх и не зрозумів би.... погодься....

З якої саме?

З якої саме? Тієї, що я щойно викинула?

ні, з останньої

ні, з останньої іллюзії... а з тіеї, що ти щойно злила, я взагалі дурію. Це - круто (як казав колись Батхед). Тільки не в сенсі реготання. Взагалі, не розумію, як ти могла таке надумати, що я з тебе сміюся. Неужели я произвожу такое впечатление???

А я тебе

А я тебе настільки не знаю... Роблю висновки сама... Звикла просто до того, що мене не розуміють і сміються з мене... Я просто хочу, щоб ти зрозумів, що я дуже розгублена... Я не знаю, що мені робити і те, що я пишу це справжнє... Мені нема куди подіти це все... Мені нема кому розказати... Біля мене немає людини, яка б мене зрозуміла і прийняла хоча б частинку того, що я можу дати за її розуміння... Мені дуже тяжко...

Я перейду зараз

Я перейду зараз в твій останній запис, бо тут вже поганенько відкривається...

Можеш

Можеш пообожнювати ще один запис

Ыыыы, а эт мне

Ыыыы, а эт мне понравилось. И мне пофигу, что ты - коза. Все равно - клёво.

Как ты думаешь,

Как ты думаешь, разве может коза писать такие вещи? Или я и то, что я пишу - это разные вещи? Ну, как бы там ни было, больше не буду козлить... А ты, кстати, ведешь себя как малый ребенок... глупый ребенок

Дык, я по

Дык, я по гороскопу - придурок.... меня просто затрахивали сёдня усиленно.... и вчера... вот я и взбесился.... а ты обиделась, типа?

Да нет... мне в

Да нет... мне в принципе пофиг... Но я сказала, что больше писать сюда не буду и намереваюсь осуществить это... сейчас вытираю свои записи...

Ну и дура.... то,

Ну и дура.... то, что те пофиг не сомневался... не зря ж себя называла сцуко и ш.................

Ну что ж... Пора

Ну что ж... Пора прощаться господин Козел... Ах да.... я Вам не говорила, что вы дебил, придурок и урод? Ну вот, теперь все...

О втором я сам

О втором я сам говорил. С опоясывающими радикально не согласен