* Посвята патріотові (Patriot und Wahrheit) *

Влада - це ніщо. Життя одне лиш цінне.
Вбивать людей... Це взагалі нащо?!
У прикростях життя підлота - всім провина.
Закони хижих звірів: люди там - ніщо.

Вбивають думкою і словом, пістолетом,
Стріляють в скроню, не визнаючи лиця...
Страшним, кривавим, грішим тим квінтетом
Безсоромно всміхаючись, нищать до кінця.

Ревно доводять самі між собою,
Бійкой, мовляв, я - Патріот!..
Словами порожніми, злість із мольбою,
Жевріє в серці: "Ти - ідіот!"

Нема піклування, немає турботи...
Що для тебе є народ?!
Є тільки "Я" та багато підлоти,
Чорний та жадібний рот.

Культивують думки самосвідомості:
"Україна для нас лиш одна!.."
Але, переходячи пути законності,
Україна для них - це чума!

Він не може спуститись з шкіряного Олімпа
Запитати народ що болить.
Він боїться згубити гріховного німба -
Ненажерливість їхня не спить!

Зайві, порожні, нові забаганки...
Не хвилюйтесь, все стерпить народ.
Тут потрібен новий діамант для панянки!
Обіцянки? Народу це потім "дойдьот".

І маленьке дитятко на голій підлозі
У брудному підваллі їсть хліб...
Підібгало під себе малесенькі нозі -
Ось у кого у світі є німб.

Вмерла мати давно, не зрослася ще рана,
Але щире серденько його...
Тільки шепче в жалобі: "Українець лиш я ..."
Знає це лиш і більш - нічого.

Ось за це ти боролась?!
Таким-то майбутнім марила ти крізь віки?!
Тож на те й напоролась. Сиди й мовчки дякуй.
Незалежність же є - то й цвіти!

Та лиш серця дитячого зрадить не можна!
Не існує тут місце чи чин!
Живемо для тебе, Україно заможна!
Навіть зрадити в мріях немає причин!