Прощання

Я надто сильно кохаю сни,
Беглузді образи створюю сам.
Я так радію чужим віршам,
Які для мене не пишеш ти...

І заблукавши в тенетах мрій,
Сплітаю пряний солодкий дим
В букетик щастя... нестримний плин
Мого прощання, тепер він твій.