Страчена Весна [укр.]

Повернешся до мене... ніколи.
Хоч навіки для тебе чужий,
Увійду на смарагдове поле,
Та зберу квіт смарагдових мрій.
Стіни щастя із сірої цегли
Побудую колись уві сні,
І букет не із квітів померлих
Принесу на могилу тобі.

Date: 06.02.2005

Весна

Квіти рано чи пізно помирають... із цим нічого не зробиш... а дерева обростають грубою корою... і з тріском ламають свої, гнучкі колись, гілляки...

[ з цього речення]

з цього речення мала б починатись якась із твоїх розповідей)) почав читати і так різко все обірвалось:)) хотів продовження.. можно і без хеппі енду )) ехх..
-----------------------------------------
Сволочи! Они убили Кенни!

еххх

ой... я аж застіснялася вся)))) ггг

Дмитрий, мне

Дмитрий, мне понравилось! Я ж теперь, вообще, спец в украинском!

[нет предела совершенству))]

хаха.. это ж прекрасно.. с такой скоростью можно всеми языками овладеть ))
-----------------------------------------
Сволочи! Они убили Кенни!