Свiт змiнився [укр.]

Я до себе тебе пригортаю,
І ніколи цю мить не забуду.
Знаків поглядом більш не шукаю...
Як раніше, вже близько не буду.

Чи в розлуці не втратим надії ?
Чи життя не піде шкереберть?
Ми і так назавжди молодії,
Бо не йдем, як усі, навпростець.

Світ змінився раптово зненацька.
Ну, навіщо питання дурні?
Намагалась робити все хвацько,
Я ж закрився в самому собі.

Як від спраги, без тебе вмираю.
Мені вибачень зовсім нема...
Не наситивсь тобою до краю:
Це лише моя власна вина...

Date: 17.08.2004.

Остання строфа

Остання строфа просто супер... Знайомо... Сподобалось, дякую... Про рифми нічого казати не буду, вже ознайомилась з рештою коментарів)))

[замкнуте коло]

хехе.. я тут подумав і вийшло так, що я не вчусь на своїх помилках. наступаю на одні і ті ж граблі постійно. ось, наприклад, щодо вибачень, на які я не заслуговую.. в цьому вірші про це йдеться, а потім через 3 роки знов щось скоже написав. капець, наче ходжу по замкнутому колу)) циклічна ситуація. дякую що перечитала коментарі і не полізла довбатись об граблі))))
-----------------------------------------
Сволочи! Они убили Кенни!

Замкнуте коло

Гггг... До речі, я може трохи перебільшую, але мені здається, що я трохи та чомусь навчилась на порталі... Я, звичайно, не про відчуття, а про техніку... А з відчуттями та помилками в мене те саме... Сама собі дивуюся... Як так можна? Здавалося б це пройдений етап... але при подібній ситуації знову і знову роблю ту саму помилку... Якось воно так виходить....

[відверті люди]

що мені подобається на артбуллі, так це більш-менш контруктивна критика, якої наприклад на stihi.ru не дочекаєшся. тут якщо щось не так, тобі скажуть і допоможуть виправитись, а не просто ляпнуть що ось погано, а ось добре. саме це мене і затримало на порталі. сподіваюсь, буду працювати над помилками саме тут і більш нікуди не втечу:)
-----------------------------------------
Сволочи! Они убили Кенни!

Відверті люди... А чому б і ні?

До речі... Найцікавіше те, що коли я вирішила узагалі податися на якийсь літературний сайт, то чисто випадково надибала АртБулл... І кращих ще поки що не зустріла... ГГГГ... Нехай же сиплються коментарі горами... Люблю я АртБулл))))

Дмитро,

Дмитро, вибачай! Я на останок маю напаскадути! Тількі зовсім не хочу тобі!
Кенні живіший за всіх живих! =)))
-----------------------------------------------------------------------------------------
С теплом, в меру трезвый маргинал.

[злий пацюк]

Що? Як? Куди? )) Я теж вчора хотів перекусати усіх на порталі, сидів обирав жертви, а потім плюнув на все та пішов жерти сир:)))
-----------------------------------------
Сволочи! Они убили Кенни!

НИКТО, БЛЯДЬ, НЕ УБЪЁТ КЕНИ!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!

))))))))))))))))))))))))))))))))))
-----------------------------------------------------------------------------------------
С теплом, в меру трезвый маргинал.

[Кенни ёк]

бугага!! дело говоришь :))) Кенни должен жить!))))
-----------------------------------------
Сволочи! Они убили Кенни!

))

(Уберите мат с портала!)

Дмитрий,

Дмитрий, душевное стихотворение! Мне понравилось! Жаль, что местами нет рифмы... и строчка последняя слабовата... как-то посильней бы закончить, в плане мысли...

[Юрий!]

Юрий, конкретно с этим стихо у меня связана целая история, у меня мало подобных вещей, где всё овновано на реальных событиях, к тому же я больше предпочитаю играть образами. Но здесь всё иначе. О конкретной силе мысли в концовке или скажем о цепляющей рифме как-то в тот момент думать не приходилось, просто писал о наболевшем и оставил как есть, ничего не меняя. В любом случае спсиб за замечание, я это ценю... но корректировать рука не подымется чисто с принципиальных соображений :)
-----------------------------------------
Сволочи! Они убили Кенни!