Твiй сум [укр.]

В останній день не пригадати всіх його облич,
Сріблястих крил перерваний політ..
Він звик зі смертю говорити віч-на-віч
І не хотів байдужістю переломити світ.

Наступна спроба - відлуння в хворій голові:
Граційна тінь хитає підвіконня..
Один лиш біль, залишившись в тобі,
Лягав краплинками в порізані долоні.

Чомусь було так дивно не бажати сонця.
Чи був сліпий, чи просто помилився..
Невже десь там блукає він і досі,
Чекає осінь та зриває листя..

Чи любиш ти.. ?
Чи пам'ятаєш ти..
Свій перший крок
У прірву почуттів...

Date: 28.12.2006

(((Дімка!)))

А це мені сподобалось... навіть дуже... перечитую ще раз і ще раз... і кожен новий раз відчуваю гостріше... ООООО!!! Ні... Все таки це просто супер! ТАК! ЦЕ СУПЕР!!! Я в екстазі...

[:)]

не дивно що сподобався. це ж один з моїх улюблених :) ти правильно сказала.. цей вірш саме "відчувати" треба. Тут все на межі почуттів побудовано, асоціацій і т.п.. Мені дуже приємно, що саме цей вірш в тебе викликав подібну реакцію))Супер)))
-----------------------------------------
Сволочи! Они убили Кенни!