_

Лише свіча в обіймах
Мерехтить,
І тільки подих лишиться останній,
Сльоза не буде більше жить –
Іспите все твоє давно кохання!
Нема не квітів, не обійм,
А лиш лишилося мовчання,
І цей останній трунок – мить,
Як і твоє з моїм кохання!